Складне речення. Загальне поняття

Складні речення:

Складносурядні: Можна розділити на сто частин яблуко, але не можна розділити Землю (І. Жиленко)

Складнопідрядні: Той, що занепав духом, уже не страждає (Д. Павличко)

Безсполучникові: Махнула осінь у ліси — вони зацвіли пурпуровими, сірими та жовтими фарбами (І. Франко)

Тренувальні вправи:

1. Зіставте речення, поясніть спільні та відмінні їх риси.

1. Добро і краса житимуть вічно. 2. Я вірю, що добро і краса житимуть вічно. 3. Я вірю: добро і краса житимуть вічно. 4. Краса безсмертна, і добро житиме вічно.

2. Випишіть із поданих речень складні, визначте граматичні основи, кількість частин. Поясніть художньо-виражальні засоби поетичної мови.

1. Не повернуть козаки з походу, Не заграють сурми на зорі... Будуть вік стояти біля броду Посивілі верби-матері.

 2. Я хотів би, як ти, прожити, щоб не тліти, а завжди горіть...

 3. Я для тебе горів, Український народе, Тільки, мабуть, Не дуже яскраво горів. 4. Ображайся на мене як хочеш, і презирством убий мене — Все одно я люблю твої очі і волосся твоє сумне.

 5. Коли б я вірить став у Бога, То Бог на тебе схожим був.

6. І будеш ти у кожному диханні, і будеш ти навіки при мені Гасить зірки очима на світанні, Палить мене в безжальному вогні.

7. О жорстока! Щастя хоч краплину В душу мою змучену згуби — Полюби і зрадь через хвилину, Та хоч на хвилину полюби! (З тв. В. Симоненка)

Д.З.

3. Перепишіть, розставляючи коми між частинами складносурядних і складнопідрядних речень.

1. Бринять живою радістю ліси як ранок спалахне на небокраї як сонце огняне завісу піднімає із їх первісної і чистої краси (В. Симоненко).

2. Із поля дівчина утомлена прийшла і хоч вечеряти дбайлива кличе мати за сапку — і в квітник де рожа розцвіла.

3. Та знай що тільки тут де невгамовний труд землі насиченій родюче лоно ранить доспіють ягоди і радощі постануть.

 4. Той хто любить паростки кленові хто діброви молоді ростить сам достоїн людської любові бо живе й працює для століть! (З тв. М. Рильського)

5. Нехай серця не знають супокою хай обганяють мрії часу біг і Наша юність буде хай такою щоб їй ніхто не заздрити не міг! (В. Симоненко).

 6. Коли набирають стяги епохи вітру нового і висоти думай що світ змінити хоч трохи повинен і ти (Д. Павличко).

7. Треба докласти всіх зусиль щоб перетворити оточення на ліпше якщо воно відстале або ж самому дорівнятися йому якщо відстав сам (О. Гончар).

8. Люди зрозуміли що якщо вони добре працюватимуть то щось зароблять (Гр. Тютюнник).

Другорядні члени речення

Другорядні члени речення (таблиця нижче)

	Другорядні члени речення
Додаток		Означення	Обставина
кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим?..		який? чий? котрий?	як? де? коли? куди? яким чином? із якою метою? чому? якою мірою?..
·         іменник: Я вчуся правди. ·         займенник: Нас чекають біля кінотеатру. ·         прикметник у значенні іменника: Чужим не розбагатієш. ·         інфінітив: Вас просили почекати.		·         прикметник: Гучнірозкати грому долинули до мене. ·         займенник: Ці слова засмутили мене. ·         порядковий числівник: Ось і третій день настав. ·         дієприкметник: Сніг падав на змерзлу землю. ·         дієприкметниковий зворот: Натомлений за день, я заснув. ·         іменник у непрямих відмінках: Копиці сіна бовваніли здалеку. ·         прислівник: Двері ліворуч були зачинені. ·         дієприслівник: Читання  ·         лежачи шкідливе. ·         інфінітив: Мрія малювати в мене ще зі школи.	·         прислівник: Я радісновлетів у клас. ·         дієприслівник: Засмутившись, я вийшов. ·         дієприслівниковий зворот: Працюючи над цією вправою, шалено втомився. ·         порівняльний зворот: Дівчина, мов клубочок щастя, радісно стрибала по кімнаті. ·         іменник у непрямих відмінках: Прийшов із Києва. ·         інфінітив: Дівчина прийшла потанцювати.
Група присудка		Група підмета	Група присудка

 Додатки поділяються на прямі додатки та непрямі додатки.(Схема на дошці)

До прямих додатків можна поставити запитання кого? що?. Вони стоять у реченні в знахідному відмінку.

Я побачив (кого?) гарну дівчину.

Футболісти кидають (що?) м'яч.

Прямі додатки можуть виражатися також родовим відмінком, коли при перехідному дієслові є частка не, або коли дія переходить лише на частину об'єкта:

Я не люблю ненависті в собі (Дмитро Павличко)

Тоня діловито наливає з бідона води (Олесь Гончар)

Розрізняють означення узгоджені і неузгоджені.

Узгоджені означення виражаються прикметниками, дієприкметниками, порядковими та кількісними числівниками у непрямих відмінках, крім знахідного, займенниками і приєднуються до головних слів граматичним зв'язком узгодження у роді, відмінку і числі (тепле літо, тепла весна, теплий рік). Наприклад: Оксамитове поле безкрає переливами синіми грає. (Д. Луценко). Більше вір своїм очам, ніж чужим речам. (Народна творчість). Біля одного весла стояло двоє. (Ю. Смолич).

Неузгоджене означення приєднується до головного слова граматичним зв'язком керування, якщо воно виражене іменником, займенником (її, їх, його), або прилягання, якщо означення виражене невідмінюваним словом. Порівняйте: поради (чиї?) батька, (його) шлях (який?) наліво. Наприклад: Шопена вальс... Ну хто не грав його. І хто не слухав? (М. Рильський). Стала наближатися година рушати в дорогу. (С. Васильченко). І ходить за їхнім криком бажання лягти і заснуть (В. Симоненко).

Види обставин за значенням.

Вид	Що означає	Питання, на які відповідає	Приклади
Способу дії	Спосіб здійснення дії, вияву ознаки	як? яким способом?	Сидять поруч.
Міри і ступеня	Інтенсивність дії чи ознаки, міру їх вияву	якою мірою? як часто? скільки разів? наскільки?	Постукав тричі.
Місця	Місце дії, напрям руху	де? куди? звідки?	Стомилися в дорозі. Ішов уперед.
Часу	Час дії, її часову межу	коли? з якого часу? доки? відколи? як довго?	Мовчав кілька хвилин. Завжди хвилювався.
Причини	Причину, підставу виникнення дії	чому? з якої причини? через що?	Розсміявся від радості. Сказав згарячу.
Мети	Мету дії	навіщо? з якою метою? для чого?	Зупинилися на відпочинок. Пішли спати.
Умови	Умову, за якої відбувається чи може відбутися дія	за якої умови?	Прийдемо за наявності запрошення.
Допусту	Умову, всупереч якій відбувається дія	незважаючи на що? усупереч чому?	Прийшов попри всі попередження.

Завдання для роботи на занятті:

Вправи. 1. Додаток.

Перекладіть українською мовою і запишіть. Однаковими чи різними відмін­ками виражені додатки? Які вони (прямі чи непрямі)?

    

1. Причинять вред. 2. Извинить товарища. 3. Подражать учителю. 4. Нуждаться в помощи. 5. Болеть гриппом. 6. Красивая лицом. 7. Ехать к родственникам.                          8. Подготовиться к праздникам. 9. Обратиться по адресу. 10. Издеваться над человеком. 11. Стремиться к знаниям. 12. Ходить по комнате. 13. Выполнить по распоряжению.

2. Прочитайте. Знайдіть додатки, випишіть у дві колонки – прямі та непрямі додатки.

1. Відстань долає кінь, перешкоду поборює воля.

2. Мала лінь велике горе приносить.

3. Один язик мед принесе, другий біду накличе.

4. Слухняного можна словом навчити, а неслуха й віжками не навчить.

5. Розум будинки зводить.

6. За одного вченого двох невчених дають.

3. Прочитайте. Знайдіть означення, випишіть визначте вид.

Ніч. У садах витьохкують солов’ї. І наче у сні стоять у білому цвітінні яблуні та груші. У повноводному Дніпрі купається молодий місяць.

4. Випишіть обставини. Визначте їх вид.

Інфінітив у ролі обставини поєднується з дієсловом, що означає рух, відмову від переміщення, припинення руху і є зазвичай обставиною мети.

1.      Посідали    обідати на галявині.

2.      Всі хотіли слухати легенди старого замку.

3.      Родина поїхала відпочивати..

4.      Треба побувати на Закарпатті.

5.      Діти підійшли роздивитися експонати.

6.      Люди сходилися новини послухати.

7.      Ми вирішили прогулятися Трасою здоров'я.

Завдання додому:

Запис речень та розбір тексту.

1. Відкривай гарячі груди, мати-земле! Дощ остудить, оживить і запліднить і пшеницею, й ячменем, буйним повівом зеленим білі села звеселить (М. Рильський). 2. Гриби й ягоди збирав він дід у лісі краще за нас усіх і розмовляв з кіньми, з телятами, з травами, з старою грушею і дубом — з усім живим, що росло і рухалось навколо (О. Довженко). 3. Як він любить цей зоряний степ уночі! 4. Все навкруги пашіло полум’ям, дихало густою спекою (О. Гончар)

3. У тексті знайдіть означення. Визначте, який вид означення.

4. Знайдіть обставини. Визначте вид обставини.

5. Зробіть аналіз речення (просте чи складне, поширене чи непоширене, повне-неповне, односкладне – двоскладне, розповідне-питальне-спонукальне, окличне-неокличне).

Підмет і присудок, види

Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення. Способи вираження підмета. Типи присудків: простий і складений.

Підмет — головний член речення, що називає предмет або поняття й відповідає на питанняхто? що? За будовою підмети поділяються на прості (виражені одним словом) і складені(виражені кількома словами): Вітри з розгону поламали скрипку (Л. Костенко). Багато літперевернулось, води чимало утекло (Т. Шевченко).

Способи вираження підмета	Приклади
іменник	Шипшина важко віддає плоди (Л. Костенко).
займенник	Той безперервно стягає поля, сей іноземних заводить телят (Г. Сковорода).
інша частина мови в значенні іменника	Старий [прикметник] підбадьорював своїх дітей енергійними вигуками (0. Гончар). З хвилини на хвилину можуть бити поранені [дієприкметник] (Ю. Збанацький). У великій світлиці за столом сиділо троє [числівник] (Ю. Мушкетик). Це «добре» [прислівник] прозвучало тепер м'яко (Ірина Вільде).
інфінітив	Жити — це не значить тільки брати, а й давати (Д. Ткач).
словосполучення, що узгоджується з присудком у множині	Серпень з вереснем схрестили довгі шпаги (М. Рильський). Порівняйте: Батько з дочкою вийшли на балкон. Батько з дочкою вийшов на балкон.
словосполучення з двох займенників	Нехай кожен із нас пізнає себе (Ю. Мушкетик). Усі ми прагнемо мири (3 газети).
словосполучення з кількісним значенням	Мільярди вір зариті у чорнозем, мільярди щасть розвіяні у прах (В. Симоненко).
фразеологізм	Бити байдики — улюблена справа ледарів.
складна власна назва	«Так ніхто не кохав» — яскравий зразок інтимної лірики. Андрій Семенович запізнюється.

Присудок — головний член речення, що називає дію, стан або змінну ознаку діяча й відповідає на питання що робить предмет? що з ним робиться? у якому він стані? який він є? хто або що він є? За будовою розрізняють простий і складений присудок.

Простий дієслівний присудок може виражатися дієсловом або фразеологізмом: Любітьтравинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня (Л. Костенко). Важко з напруженням дихає кінь, він вибивається з останніх сил (О. Донченко).

Зауважте! Простим дієслівним присудком вважаються аналітичні форми дієслів майбутнього часу: Будуть вишні, акації й клени так привітно, тепло шуміть (В. Сосюра).

Тип присудка	Спосіб вираження	Приклади
Складений дієслівний	допоміжне дієслово + інфінітив: допоміжним дієсловом найчастіше бувають такі слова:починати, продовжувати, закінчувати (фазове дієслово); могти, хотіти, мусити, мати, пробувати, наміритися, уміти (вираження волевиявлення); певен, згоден, ладен, рад(короткі форми прикметників)	Яким вогнем спокутувати мишу хронічну українську доброту?! (Л. Костенко).  Я менш за все схильний  проповідувати благодушність (М. Рильський). Жваво, з юнацькою енергією заходився Семен ставити хату (М. Коцюбинський). Я для вас рад жити (І. Франко). Сократ почав промовляти.( Ю. Мушкетик).
Cкладений іменний	- дієслово-зв'язка + іменна частина: - дієслова-зв'язки: бути, являти, становити, ставати, робитися, називатися, вважатися і под. - іменною частиною може бути іменна частина мови, тобто іменник, прикметник, займенник або числівник у формі називного чи орудного відмінка, а ще — дієприкметник.	Брат став дизайнером. У нас був дід диже схожий на Бога (О. Довженко).  Картинками старих дитячих книг здається далеч(М. Рильський).

Зауважте! Дієслово-зв'язку у формі теперішнього часу часто пропускають (на її місці, як правило, ставиться тире): Здоров'я - всьому голова (Нар. тв.).

Зауважте! Не вважаються складеним дієслівним присудком два граматично пов'язаних дієслова, якщо кожне з них означає окрему дію і виконуються ці дії в різний час: Батько пішов косити. Батько спочатку пішов, а лише потім почав виконувати наступну дію — косити. Отже, слово пішов у цьому реченні — простий дієслівний присудок, а косити — обставина мети (з якою метою пішов?).

Правила узгодження підмета з присудком:

1. Якщо підмет має у своєму складі числівник, який закінчується на одиницю (21, 781, 231), то присудок ставиться в однині:Прибуток становить 21 відсоток. Двадцять один студент склав сесію на відмінно.
2. Якщо числівник у підметі закінчується на два, три, чотири та числівник обидва присудок ставиться у множині, наприклад:Обидва пристрої вийшли з ладу; Чотири автомобілі потребували ремонту.
3. Якщо у складі підмета є числівник п’ять, шість, сім, вісім, дев’ять (п’ять студентів, сто п’ятнадцять тонн, сімнадцять агрегатів), то присудок може стояти як в однині, так і у множині, залежно від контекстового значення підмета. При позначенні великої кількості предметів обирається форма однини. Наприклад:Сімнадцять агрегатів працювало успішно; Сто шістнадцять тонн лежало на току. Присудок вживається в однині, якщо він стоїть у препозиції (Всього у справі проходило 5 потерпілих), множині – постпозиції (Сім учасників пленуму дали прес-конференцію).

Коли підмет називає пасивні особи, предмети, що подаються у вигляді цілісної, нерозчленованої групи, тобто, акцент робиться на кількості виконавців дії, присудок, як правило, ставиться в однині, наприклад: Шість суттєвих доповнень увійшло до резолюції зборів.

Але якщо підмет називає групи осіб, предметів, кожний із яких діє активно й самостійно, присудок переважно ставиться у формі множини: Шість студентів склали іспит достроково.

4. Підмет зі словами більшість, решта, меншість, ряд, частина, багато, мало, чимало, трохи, кілька в вимагають від присудка форми однини: Більшість пропозицій буде враховано; Частину товару буде реалізовано. Якщо керований іменник позначає істоти, то присудок може стояти як в однині, так і у множині:Більшість абітурієнтів будуть зараховані на стипендію. Частина акціонерів проголосували проти продажу акцій підприємства.

5. При підметі, вираженому займенником хто, дехто, дещо, ніхто, ніщо та ін., присудок ставиться у формі однини: Усі, хто пройшов реєстрацію, повинні з’явитися…; ніхто не заперечував; Дехто з присутніх на зборах участі у голосуванні не брав. 
6. Якщо до складу підмета входить прикладка, то присудок узгоджується з підметом, а не з прикладкою: Журнал-реклама відкрив новий етап у розвитку рекламної продукції. Виставка-продаж відбулася… Школа-інтернат відкрита з ініціативи…
7. Якщо до складу підмета входить прикладка – власна назва (фірма «Світоч»), – то присудок узгоджується із загальною, родовою назвою: Об’єднання «Світанок» уклало угоду…; Фірма «Партнер» заборгувала…
8. Присудок ставиться в однині ще у таких випадках:а) коли однорідні підмети тематично близькі; б) коли у складі однорідних підметів є означення (значна частина, велика кількість, деяка сума, цілий ряд); в) коли перед однорідними підметами повторюються слова весь, кожний, ніякий: Кожний студент, викладач, співробітник повинен проходити медичний огляд; г) при наявності протиставних сполучників між однорідними підметами (не – а, не лише – а й): Не тільки економічний, а й юридичний бік справи цікавив промисловців; Значна частина верстатів і механізмів відповідає сучасним вимогам машинобудування.
9. Якщо підмет виражений абревіатурою, присудок узгоджується (у роді, числі) з головним словом у словосполученні, від якого утворено абревіатуру: Запорізька АЕС розпочала роботу у визначений графіком час. У 2000 році ПДВ становив…
10. Якщо присудок виражений дієсловом минулого часу, а іменник, що означає професію, характерну для обох статей, виступає з власним ім’ям, то присудок слід узгоджувати з власним ім’ям, тобто ставити його в жіночому або чоловічому роді. Наприклад: Головний бухгалтер Іванов П.І. запропонував скласти новий трудовий договір; Прокурор Іванова Г.І. запропонувала перенести засідання суду.

Завдання для роботи на занятті: 

1. Спишіть речення. Підкресліть граматичні основи. Над кожним підметом скорочено надпишіть частину мови, якою він виражений.

1. А грім по вулицях ходив і цвьохкав батогом сліпучим

(М. Боровко).

2. Довкола все зчудовано притихло (М. Боровко).

3. Але ми з тобою... ми не вічні, ми з тобою просто - ти і я

(В. Симоненко).

4. Серед неба горить білолиций (Т. Шевченко).

5. З хвилини на хвилину можуть бути поранені (Ю. Збанацький).

6. У великій продовгуватій світлиці за столом сиділо троє

(Ю. Мушкетпик).

7. Жити - це не значить тільки брати, а й давати (Д. Ткач).

8. Нерозгадане тривожне «як» розвіялось скоріше, ніж думалося спочатку (М. Стельмах).

2.  Прочитайте речення. Випишіть граматичну основу. Визначте вид присудка в реченнях. Якою частиною мови виступають частини присудка?

  1. Галина здавалася неперевершеною у своїй блакитній сукні з польовими квітами в руках. 

2. Він давно мав намір відвідати ці місця, пов’язані з гіркими спогадами. 

3. Ганна хотіла зупинитися біля тину, проте раптом вирішила йти далі. 

4. Вода в озері була чистою та прозорою, наче небесний кришталь. 

5. Він був першим, хто спромігся подолати шлях поневірянь і болю після страшної трагедії. 

6. Марічка стала дорослішою і сміливішою після нашої останньої зустрічі. 

7. Катрусина тітка була пекарем. 

8. Дмитрик з малою сестричкою бажали лишитися біля хворої неньки. 

9. Вона понад усе любила співати народні пісні та розповідати казки дітям.

3.  Прочитайте словосполучення. Складіть речення, використовуючи подані слвосполучення як присудки. Який це вид присудка? (усно)
 
1) Почали вивчати;
2) Маю намір спробувати;
3) Хочу відвідати;
4) Змушений залишитися;
5) Вирішив зупинитися;
6) Зобов’язані вміти;
7) Прагнемо пам’ятати;
8) Стали читати.

4. Прості присудки замінити складеними іменними.

  Леонід Глібов учителював у Ніжині. Його товариш, який викладав у Чернігові, розповів йому про пристава, котрий ненавидить письменника...за байки. Прочитавши їх, пристав стає Вовком, Левом, Щукою чи Свинею. Ось що робить з ним сумління. Сам собі пристав здається персонажем байки.

Додому: 

1. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть граматичні основи. Над кожним підметом скорочено надпишіть частину мови, якою він виражений. Доведіть, що останнє речення не має підмета. Поясніть складні випадки орфографії (усно).

1. Хай в маленьких очах відбивається світ од маленьких ромашок до стартів в(е,и)ликих (В. Симоненко). 

2. Правічну думу думають ліси, вгрузають в мох столітні дідугани (Л. Костенко).

 3. Три зорі грають в грі семибарвистій (А Гарасевич). 

4. «Будь ласка» не кланяється, «спасибі» спини (не)гне (Нар. творчість). 

5. Всяк розумний (по)своєму (Нар. творчість). 

6. А Шлях Чумацький теплою ст(е,и)жиною вертається в історію назад (О. Пухонська). 

7. О, скільки спогадів дарує цей клаптик рідної землі! (О. Підсуха). 

8. (Не)розчаруй мене, любове, (не)зрадь мене, (не)обмини (М. Боровко).

2. Випишіть граматичні основи. Поясніть, як узгоджуються підмет і присудок.

Пасіка.

На пасіці гули у вуликах бджоли густим глухим гуком, неначе вони були закопані десь під землею. У вічках подекуди ліниво лазило кілька бджіл. Дві-три бджоли сновигали ліниво понад хрестом, та й ті незабаром ніби падали у вічка. У пасіці пахло медом, пахло молодою травою та польовими квітами. Серед пасіки десь взялася кавуняча огудина, сплелася з бадилиною, березкою та з широким листом огірків і побігла до одного вулика довгою зеленою стежкою. Між вуликами зеленіла трава, синіли сині дзвоники, показуючи свої ясні осе-редочки... Косе проміння промкнулося під яблунями та важкими дубами й ніби запалило зелену траву, вулики, зелене листя на грушах... (За І. Нечуєм-Левицьким).