Другорядні члени речення

Другорядні члени речення (таблиця нижче)

	Другорядні члени речення
Додаток		Означення	Обставина
кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим?..		який? чий? котрий?	як? де? коли? куди? яким чином? із якою метою? чому? якою мірою?..
·         іменник: Я вчуся правди. ·         займенник: Нас чекають біля кінотеатру. ·         прикметник у значенні іменника: Чужим не розбагатієш. ·         інфінітив: Вас просили почекати.		·         прикметник: Гучнірозкати грому долинули до мене. ·         займенник: Ці слова засмутили мене. ·         порядковий числівник: Ось і третій день настав. ·         дієприкметник: Сніг падав на змерзлу землю. ·         дієприкметниковий зворот: Натомлений за день, я заснув. ·         іменник у непрямих відмінках: Копиці сіна бовваніли здалеку. ·         прислівник: Двері ліворуч були зачинені. ·         дієприслівник: Читання  ·         лежачи шкідливе. ·         інфінітив: Мрія малювати в мене ще зі школи.	·         прислівник: Я радісновлетів у клас. ·         дієприслівник: Засмутившись, я вийшов. ·         дієприслівниковий зворот: Працюючи над цією вправою, шалено втомився. ·         порівняльний зворот: Дівчина, мов клубочок щастя, радісно стрибала по кімнаті. ·         іменник у непрямих відмінках: Прийшов із Києва. ·         інфінітив: Дівчина прийшла потанцювати.
Група присудка		Група підмета	Група присудка

 Додатки поділяються на прямі додатки та непрямі додатки.(Схема на дошці)

До прямих додатків можна поставити запитання кого? що?. Вони стоять у реченні в знахідному відмінку.

Я побачив (кого?) гарну дівчину.

Футболісти кидають (що?) м'яч.

Прямі додатки можуть виражатися також родовим відмінком, коли при перехідному дієслові є частка не, або коли дія переходить лише на частину об'єкта:

Я не люблю ненависті в собі (Дмитро Павличко)

Тоня діловито наливає з бідона води (Олесь Гончар)

Розрізняють означення узгоджені і неузгоджені.

Узгоджені означення виражаються прикметниками, дієприкметниками, порядковими та кількісними числівниками у непрямих відмінках, крім знахідного, займенниками і приєднуються до головних слів граматичним зв'язком узгодження у роді, відмінку і числі (тепле літо, тепла весна, теплий рік). Наприклад: Оксамитове поле безкрає переливами синіми грає. (Д. Луценко). Більше вір своїм очам, ніж чужим речам. (Народна творчість). Біля одного весла стояло двоє. (Ю. Смолич).

Неузгоджене означення приєднується до головного слова граматичним зв'язком керування, якщо воно виражене іменником, займенником (її, їх, його), або прилягання, якщо означення виражене невідмінюваним словом. Порівняйте: поради (чиї?) батька, (його) шлях (який?) наліво. Наприклад: Шопена вальс... Ну хто не грав його. І хто не слухав? (М. Рильський). Стала наближатися година рушати в дорогу. (С. Васильченко). І ходить за їхнім криком бажання лягти і заснуть (В. Симоненко).

Види обставин за значенням.

Вид	Що означає	Питання, на які відповідає	Приклади
Способу дії	Спосіб здійснення дії, вияву ознаки	як? яким способом?	Сидять поруч.
Міри і ступеня	Інтенсивність дії чи ознаки, міру їх вияву	якою мірою? як часто? скільки разів? наскільки?	Постукав тричі.
Місця	Місце дії, напрям руху	де? куди? звідки?	Стомилися в дорозі. Ішов уперед.
Часу	Час дії, її часову межу	коли? з якого часу? доки? відколи? як довго?	Мовчав кілька хвилин. Завжди хвилювався.
Причини	Причину, підставу виникнення дії	чому? з якої причини? через що?	Розсміявся від радості. Сказав згарячу.
Мети	Мету дії	навіщо? з якою метою? для чого?	Зупинилися на відпочинок. Пішли спати.
Умови	Умову, за якої відбувається чи може відбутися дія	за якої умови?	Прийдемо за наявності запрошення.
Допусту	Умову, всупереч якій відбувається дія	незважаючи на що? усупереч чому?	Прийшов попри всі попередження.

Завдання для роботи на занятті:

Вправи. 1. Додаток.

Перекладіть українською мовою і запишіть. Однаковими чи різними відмін­ками виражені додатки? Які вони (прямі чи непрямі)?

    

1. Причинять вред. 2. Извинить товарища. 3. Подражать учителю. 4. Нуждаться в помощи. 5. Болеть гриппом. 6. Красивая лицом. 7. Ехать к родственникам.                          8. Подготовиться к праздникам. 9. Обратиться по адресу. 10. Издеваться над человеком. 11. Стремиться к знаниям. 12. Ходить по комнате. 13. Выполнить по распоряжению.

2. Прочитайте. Знайдіть додатки, випишіть у дві колонки – прямі та непрямі додатки.

1. Відстань долає кінь, перешкоду поборює воля.

2. Мала лінь велике горе приносить.

3. Один язик мед принесе, другий біду накличе.

4. Слухняного можна словом навчити, а неслуха й віжками не навчить.

5. Розум будинки зводить.

6. За одного вченого двох невчених дають.

3. Прочитайте. Знайдіть означення, випишіть визначте вид.

Ніч. У садах витьохкують солов’ї. І наче у сні стоять у білому цвітінні яблуні та груші. У повноводному Дніпрі купається молодий місяць.

4. Випишіть обставини. Визначте їх вид.

Інфінітив у ролі обставини поєднується з дієсловом, що означає рух, відмову від переміщення, припинення руху і є зазвичай обставиною мети.

1.      Посідали    обідати на галявині.

2.      Всі хотіли слухати легенди старого замку.

3.      Родина поїхала відпочивати..

4.      Треба побувати на Закарпатті.

5.      Діти підійшли роздивитися експонати.

6.      Люди сходилися новини послухати.

7.      Ми вирішили прогулятися Трасою здоров'я.

Завдання додому:

Запис речень та розбір тексту.

1. Відкривай гарячі груди, мати-земле! Дощ остудить, оживить і запліднить і пшеницею, й ячменем, буйним повівом зеленим білі села звеселить (М. Рильський). 2. Гриби й ягоди збирав він дід у лісі краще за нас усіх і розмовляв з кіньми, з телятами, з травами, з старою грушею і дубом — з усім живим, що росло і рухалось навколо (О. Довженко). 3. Як він любить цей зоряний степ уночі! 4. Все навкруги пашіло полум’ям, дихало густою спекою (О. Гончар)

3. У тексті знайдіть означення. Визначте, який вид означення.

4. Знайдіть обставини. Визначте вид обставини.

5. Зробіть аналіз речення (просте чи складне, поширене чи непоширене, повне-неповне, односкладне – двоскладне, розповідне-питальне-спонукальне, окличне-неокличне).