9 тиждень. Пряма мова. Повторення вживання розділових знаків у простому реченні

Тема: Розділові знаки при прямій мові

Крок 1. Ознайомтесь із визначеннями прямої мови, непрямої мови, цитати та діалогу. Запишіть схеми до розділових знаків при прямій мові.

Прямою мовою називається чуже мовлення, передане дослівно, з повним збереженням змісту, форми та інтонації: «А нашому братові, — увернув грізно Чіпка, — треба стерегти свого брата, а не тільки про себе думати» (Панас Мирний, Іван Білик).

Пряма мова зазвичай супроводжується словами автора, які вказують, кому вона належить. Щодо прямої мови вони можуть займати різну позицію (стояти перед прямою мовою, після неї чи всередині неї).

Правило	Приклад
«П», — а. «П?» - а. «П!» — а.	«Не на тебе ждать я буду», — поет відповідає. «Хто ж се я?» — поет питає. «От спасибі!» — крикнув лицар.
А: «П?»	Тут поет не втерпів: «Хто там?»
«П, — а, — п». «П, — а. — П». «П?- а. -П». «П! — а. — П».	«Голос маю, — каже лицар, — та не тямлю віршування...» «Ні, се я, — озвався голос. - Маю справу пильну дуже». «Що ж? — поет на те говорить. — То за ручку та й до шлюбу!» «Годі жартів! — крикнув згорда. — Бо задам тобі я гарту!» (Леся Українка)

Зауважте! Окремого коментаря потребує випадок, коли слова автора стоять у середині прямої мови. Після слів автора ставиться кома з тире й пряма мова починається з малої літери, якщо слова автора стоять не на межі двох речень прямої мови, а в середині одного речення прямої мови: «Що ви, — кажу, — шукаєте?» (Л. Костенко).

Зауважте! Коли одна частина слів автора стосується тієї частини прямої мови, яка йде перед розривом, а друга — тієї, що йде після нього, то після слів автора ставиться двокрапка й тире, а пряма мова продовжується з великої літери («П, — а: — П».): «Знаю, що по закону, — сердито відповів на те Лозовий і додав: — Вишняку шкода» (В. Дрозд).

Пряма мова не виділяється лапками, якщо немає вказівки на те, кому вона належить: Недарма кажуть: пісня — душа народу (В. Скуратівський).

Різновидом чужого мовлення є цитата — уривок певного тексту, твору, висловлювання, який передано дослівно для підтвердження чи заперечення власних думок. Цитати, як пряма мова і діалог, можуть супроводжуватися словами автора.

«Довженко в усьому поет, і це його виділяє з-поміж багатьох як митця. Він поету думанні, у барвах, у зображенні характеру людини, у погляді на природу, на комаху, на квітку...» (О. Гончар).

Діалог — розмова двох чи кількох осіб, відтворена дослівно. Діалогічне мовлення може як супроводжуватися, так і не супроводжуватися словами автора. Діалог оформлюється репліками, кожна з яких пишеться з нового рядка. Перед кожною реплікою ставиться тире.

-Чому погано вчишся, Гнате?

-Це я на зло своєму тату...

-Ну, а «на зло» чого буває?

 -Того, що тато мене лає.

 -За віщо ж лає твій татусь?

 -За те, що я погано вчусь...

(Г. Бойко)

Непряма́ мо́ва — це чуже мовлення, що передається не дослівно, а зі збереженням лише основного змісту висловлювання.

Василь Касіян розповідає, що в основу його малюнка покладено епізод із життя Тараса Шевченка (Із журналу). Порівняйте із прямою мовою: Василь Касіян розповідає: «В основу мого малюнка покладено епізод із життя Тараса Шевченка» (Із журналу).

Крок 2. Перегляньте відео щодо аналізу запитань про пряму мову в ЗНО (обов'язково!):

Крок 3. Виконайте вправи. Фото надішліть викладачу.

Вправа 1. Доберіть до кожного речення відповідну схему.

1. "Немає в світі нічого сильнішого за людину", - тихо говорить він Івану Іва­новичу, гріючись біля вогню (О. Довженко).

А : «П».

«П», - а.

«П»,- а: «П».

А : «П ?»

2. І тільки закінчилося це, як дівчата заспівали про зелену діброву, питаючи в неї: "Хто в тій діброві гуляє?" (В. Шевчук).

А : «П».

«П», - а.

«П»,- а: «П».

А : «П ?»

3. Я так завзято благаю слово: "Не мовчи! Бо краще вмерти, все сказавши, аніж мовчати, живучи" (Г. Чубач).

А : «П».

«П», - а.

«П»,- а: «П».

А : «П ?»

4. «Ласкавими словами й гадюк чарують», - каже одна українська приказка, а друга додає: «Слово – не стріла, а глибоко ранить».

А : «П».

«П», - а.

«П»,- а: «П».

А : «П ?»

Вправа 2. Замініть пряму мову непрямою.

1. «Вам не здається, - обізвалася сусідка, - що тепер море, як синій птах?..».

2. «Які книжки ви вже прочитали?» - запитали мене в бібліотеці.

3. І я зважився: «Дідусю, а ви мене візьмете з собою в море?».

4. «Хіба ж я просила мені писати?» - вигукнула Тоня ображено.

Вправа 3. Розставте розділові знаки у реченні:

Можливо тільки й змогла я вимовити занімілими вустами а в голові вже пульсувала думка Саме я маю привести цих безбородих монахів до Луганська. Господь кличе мене до справи Покинеш все і батька і матір заради Мене (Г. Гайворонська).

Речення з розділовими знаками для перевірки буде викладено наступного четверга!