Вставні слова і вставлені конструкції

Тема: Вставні слова й словосполучення. Вставлені конструкції. 

1.                     Вставні слова й словосполучення. Вставлені конструкції.

Вставні та вставлені конструкції (слова, словосполучення, речення) належать до категорії слів, граматично, або синтаксично, не пов’язаних з іншими членами речення. Вони не є членами речення, не відповідають на жодне питання, не пов’язуються сурядним чи підрядним зв’язком з головними та другорядними членами речення, тому на письмі виділяються чи відділяються певними розділовими знаками, а в усному мовленні — відповідною інтонацією.

Вставні слова дуже легко розпізнати в реченні, адже вони не відповідають на жодне із запитань та не є членами речення. Але будьте уважні, адже одні й ті самі слова можуть одночасно бути як вставними словами, так і членами речення.

         Лише вставними бувають слова мабуть, по-перше, по-друге, щоправда, крім того, а втім, отже, у середині простого речення однак, одначе і проте.

Ніколи не бувають вставними слова навіть, майже, приблизно, принаймні, все-таки, мовби, неначе, нібито (це частки в реченні) і, отже, не виділяються комами.

2.                     Тренувальні вправи:

Вправа 1. Мабуть  ніщо так не радує людський зір як зримий результат роботи. (Ю. Мушкетик.)
2. Для нас у ріднім краї навіть дим солодкий та коханий. (Леся Українка.)
3. З борців насміхалася доля  зростала проте їх громада. (П. Грабовський.)
4. Сонце зайшло проте  ще було видно. (О. Гончар.)
5. Злива тривала майже годину. (М. Трублаїні.)

Вправа 2. Розставте розділові знаки. Поясніть їх. Самостійно на бали.

1. По вулиці йду і здається уперше розплющив я очі на світ. (О. Підсуха.)

2. Здається вічністю буття маленька мить, перед якою навіть смерть безсила. (Л. Дмитерко.)

3. Буває часом сліпну від краси. (Л. Костенко.)

4. Диво дивнеє на світі з тим серцем буває! (Т. Шевченко.)

5. В неволі тяжко хоча й волі сказать по правді не було. (Т. Шевченко.)

6. Кажуть весь поміст у пеклі з добрих замірів зложився! (Леся Українка.)

7. А тут не тобі кажучи ростуть дочки так швидко наче на дріжджах.             (І. Нечуй-Левицький.) 

5. Вставлені слова і речення

Вставлені слова і речення вносять у речення побіжну чи додаткову інформацію. Залежно від того, як вставлені слова і речення вимовляються, їх виділяють парними комами, парними тире або дужками, їхня ж інтонація залежить від змісту і від волі автора.

У вставлених реченнях розділові знаки ставляться відповідно до загальних правил. У кінці їх крапка не ставиться, але може стояти знак оклику або знак питання.

Розділовий знак	Інтонація	Приклад
Кома	вставлене речення вимовляється майже таким самим тоном, як і основне	Звали нашого діда, як я вже потім довідавсь, Семеном. (О. Довженко.)
Тире	вимовляються підвищеним тоном	В щирім серці, в чесних грудях — вірю, знаю! — квіти є! (В. Симоненко.)
Дужки	вимовляються пониженим тоном	Далеко-далеко (те знають хіба що лелеки) розкидала доля киптарики і сіряки. (Б. Олійник.)
Кома й тире	При підвищеному тоні та на місці, де повинна стояти кома	Не було ще такого літнього ранку, — хіба вже каміння з неба, — щоб дід Арсен, прозваний Бушлею, всидів дома. (Григір Тютюнник.)

Вправа 1.

Розставте розділові знаки. Знайдіть вставлені конструкції.

1.                     І живуть собі щасливо у коханні та миру. Ще й нікому от що диво! не завидують в миру.

2.                     Улітку під вербою біля хати як добре, що скінчилася зима! княгиня почала дітей навчати.

3.                     Не було ще такого літнього ранку хіба вже каміння з неба щоб дід Арсен прозваний Бушлею всидів дома..

4.                     Олександра й Наталка дарма що рідні сестри були дуже різні на вигляд.

5.                     За дверима  з печі добре було видно  буяла яблуневим цвітом весна.

6.                     Не було ще такої жодної зими хіба що вже зовсім позаносить снігом усі водойми  щоб хлопці не вийшли на ставок пограти в хокей.

7.                     Маслинова гілка символ миру й спокою відома з історії про всесвітній потоп випущена Ноєм голубка повернулася за сім днів з маслиновою гілкою в дзьобі.

8.                     Чи справді так було чи може хто збрехав хто ворогів не мав!…

Д.З.

Вправа 1.  На понеділок. Прочитати. Визначити тип і стиль мовлення. Увести в текст вставні слова і речення, подані в довідці. Записати відновлений текст, розставивши потрібні розділові знаки. Пояснити розділові знаки і вживання великої літери.

Марс удвічі менший від Землі. Тривалість доби там приблизно така ж як і на Землі. Майже так само змінюються пори року. Однак клімат на Марсі набагато суворіший. І справа тут не тільки в тому що Марс приблизно в півтора рази далі від Сонця ніж Земля а одержує від нього значно менше світла й тепла. Марсіанська атмосфера дуже розріджена прозора вона погано затримує тепло.

Уявімо що за таких кліматичних умов ми подорожуємо по Марсу. Якби навіть можна було вільно дихати розрідженим марсіанським повітрям то й тоді нам довелося б одягти скафандри чи спеціальні утеплені костюми як це роблять полярники (К. Земляк).

Довідка: отже; як уже зазначалося; насправді ж учені заперечують цю можливість; наприклад.