Підмет і присудок, види

Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення. Способи вираження підмета. Типи присудків: простий і складений.

Підмет — головний член речення, що називає предмет або поняття й відповідає на питанняхто? що? За будовою підмети поділяються на прості (виражені одним словом) і складені(виражені кількома словами): Вітри з розгону поламали скрипку (Л. Костенко). Багато літперевернулось, води чимало утекло (Т. Шевченко).

Способи вираження підмета	Приклади
іменник	Шипшина важко віддає плоди (Л. Костенко).
займенник	Той безперервно стягає поля, сей іноземних заводить телят (Г. Сковорода).
інша частина мови в значенні іменника	Старий [прикметник] підбадьорював своїх дітей енергійними вигуками (0. Гончар). З хвилини на хвилину можуть бити поранені [дієприкметник] (Ю. Збанацький). У великій світлиці за столом сиділо троє [числівник] (Ю. Мушкетик). Це «добре» [прислівник] прозвучало тепер м'яко (Ірина Вільде).
інфінітив	Жити — це не значить тільки брати, а й давати (Д. Ткач).
словосполучення, що узгоджується з присудком у множині	Серпень з вереснем схрестили довгі шпаги (М. Рильський). Порівняйте: Батько з дочкою вийшли на балкон. Батько з дочкою вийшов на балкон.
словосполучення з двох займенників	Нехай кожен із нас пізнає себе (Ю. Мушкетик). Усі ми прагнемо мири (3 газети).
словосполучення з кількісним значенням	Мільярди вір зариті у чорнозем, мільярди щасть розвіяні у прах (В. Симоненко).
фразеологізм	Бити байдики — улюблена справа ледарів.
складна власна назва	«Так ніхто не кохав» — яскравий зразок інтимної лірики. Андрій Семенович запізнюється.

Присудок — головний член речення, що називає дію, стан або змінну ознаку діяча й відповідає на питання що робить предмет? що з ним робиться? у якому він стані? який він є? хто або що він є? За будовою розрізняють простий і складений присудок.

Простий дієслівний присудок може виражатися дієсловом або фразеологізмом: Любітьтравинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня (Л. Костенко). Важко з напруженням дихає кінь, він вибивається з останніх сил (О. Донченко).

Зауважте! Простим дієслівним присудком вважаються аналітичні форми дієслів майбутнього часу: Будуть вишні, акації й клени так привітно, тепло шуміть (В. Сосюра).

Тип присудка	Спосіб вираження	Приклади
Складений дієслівний	допоміжне дієслово + інфінітив: допоміжним дієсловом найчастіше бувають такі слова:починати, продовжувати, закінчувати (фазове дієслово); могти, хотіти, мусити, мати, пробувати, наміритися, уміти (вираження волевиявлення); певен, згоден, ладен, рад(короткі форми прикметників)	Яким вогнем спокутувати мишу хронічну українську доброту?! (Л. Костенко).  Я менш за все схильний  проповідувати благодушність (М. Рильський). Жваво, з юнацькою енергією заходився Семен ставити хату (М. Коцюбинський). Я для вас рад жити (І. Франко). Сократ почав промовляти.( Ю. Мушкетик).
Cкладений іменний	- дієслово-зв'язка + іменна частина: - дієслова-зв'язки: бути, являти, становити, ставати, робитися, називатися, вважатися і под. - іменною частиною може бути іменна частина мови, тобто іменник, прикметник, займенник або числівник у формі називного чи орудного відмінка, а ще — дієприкметник.	Брат став дизайнером. У нас був дід диже схожий на Бога (О. Довженко).  Картинками старих дитячих книг здається далеч(М. Рильський).

Зауважте! Дієслово-зв'язку у формі теперішнього часу часто пропускають (на її місці, як правило, ставиться тире): Здоров'я - всьому голова (Нар. тв.).

Зауважте! Не вважаються складеним дієслівним присудком два граматично пов'язаних дієслова, якщо кожне з них означає окрему дію і виконуються ці дії в різний час: Батько пішов косити. Батько спочатку пішов, а лише потім почав виконувати наступну дію — косити. Отже, слово пішов у цьому реченні — простий дієслівний присудок, а косити — обставина мети (з якою метою пішов?).

Правила узгодження підмета з присудком:

1. Якщо підмет має у своєму складі числівник, який закінчується на одиницю (21, 781, 231), то присудок ставиться в однині:Прибуток становить 21 відсоток. Двадцять один студент склав сесію на відмінно.
2. Якщо числівник у підметі закінчується на два, три, чотири та числівник обидва присудок ставиться у множині, наприклад:Обидва пристрої вийшли з ладу; Чотири автомобілі потребували ремонту.
3. Якщо у складі підмета є числівник п’ять, шість, сім, вісім, дев’ять (п’ять студентів, сто п’ятнадцять тонн, сімнадцять агрегатів), то присудок може стояти як в однині, так і у множині, залежно від контекстового значення підмета. При позначенні великої кількості предметів обирається форма однини. Наприклад:Сімнадцять агрегатів працювало успішно; Сто шістнадцять тонн лежало на току. Присудок вживається в однині, якщо він стоїть у препозиції (Всього у справі проходило 5 потерпілих), множині – постпозиції (Сім учасників пленуму дали прес-конференцію).

Коли підмет називає пасивні особи, предмети, що подаються у вигляді цілісної, нерозчленованої групи, тобто, акцент робиться на кількості виконавців дії, присудок, як правило, ставиться в однині, наприклад: Шість суттєвих доповнень увійшло до резолюції зборів.

Але якщо підмет називає групи осіб, предметів, кожний із яких діє активно й самостійно, присудок переважно ставиться у формі множини: Шість студентів склали іспит достроково.

4. Підмет зі словами більшість, решта, меншість, ряд, частина, багато, мало, чимало, трохи, кілька в вимагають від присудка форми однини: Більшість пропозицій буде враховано; Частину товару буде реалізовано. Якщо керований іменник позначає істоти, то присудок може стояти як в однині, так і у множині:Більшість абітурієнтів будуть зараховані на стипендію. Частина акціонерів проголосували проти продажу акцій підприємства.

5. При підметі, вираженому займенником хто, дехто, дещо, ніхто, ніщо та ін., присудок ставиться у формі однини: Усі, хто пройшов реєстрацію, повинні з’явитися…; ніхто не заперечував; Дехто з присутніх на зборах участі у голосуванні не брав. 
6. Якщо до складу підмета входить прикладка, то присудок узгоджується з підметом, а не з прикладкою: Журнал-реклама відкрив новий етап у розвитку рекламної продукції. Виставка-продаж відбулася… Школа-інтернат відкрита з ініціативи…
7. Якщо до складу підмета входить прикладка – власна назва (фірма «Світоч»), – то присудок узгоджується із загальною, родовою назвою: Об’єднання «Світанок» уклало угоду…; Фірма «Партнер» заборгувала…
8. Присудок ставиться в однині ще у таких випадках:а) коли однорідні підмети тематично близькі; б) коли у складі однорідних підметів є означення (значна частина, велика кількість, деяка сума, цілий ряд); в) коли перед однорідними підметами повторюються слова весь, кожний, ніякий: Кожний студент, викладач, співробітник повинен проходити медичний огляд; г) при наявності протиставних сполучників між однорідними підметами (не – а, не лише – а й): Не тільки економічний, а й юридичний бік справи цікавив промисловців; Значна частина верстатів і механізмів відповідає сучасним вимогам машинобудування.
9. Якщо підмет виражений абревіатурою, присудок узгоджується (у роді, числі) з головним словом у словосполученні, від якого утворено абревіатуру: Запорізька АЕС розпочала роботу у визначений графіком час. У 2000 році ПДВ становив…
10. Якщо присудок виражений дієсловом минулого часу, а іменник, що означає професію, характерну для обох статей, виступає з власним ім’ям, то присудок слід узгоджувати з власним ім’ям, тобто ставити його в жіночому або чоловічому роді. Наприклад: Головний бухгалтер Іванов П.І. запропонував скласти новий трудовий договір; Прокурор Іванова Г.І. запропонувала перенести засідання суду.

Завдання для роботи на занятті: 

1. Спишіть речення. Підкресліть граматичні основи. Над кожним підметом скорочено надпишіть частину мови, якою він виражений.

1. А грім по вулицях ходив і цвьохкав батогом сліпучим

(М. Боровко).

2. Довкола все зчудовано притихло (М. Боровко).

3. Але ми з тобою... ми не вічні, ми з тобою просто - ти і я

(В. Симоненко).

4. Серед неба горить білолиций (Т. Шевченко).

5. З хвилини на хвилину можуть бути поранені (Ю. Збанацький).

6. У великій продовгуватій світлиці за столом сиділо троє

(Ю. Мушкетпик).

7. Жити - це не значить тільки брати, а й давати (Д. Ткач).

8. Нерозгадане тривожне «як» розвіялось скоріше, ніж думалося спочатку (М. Стельмах).

2.  Прочитайте речення. Випишіть граматичну основу. Визначте вид присудка в реченнях. Якою частиною мови виступають частини присудка?

  1. Галина здавалася неперевершеною у своїй блакитній сукні з польовими квітами в руках. 

2. Він давно мав намір відвідати ці місця, пов’язані з гіркими спогадами. 

3. Ганна хотіла зупинитися біля тину, проте раптом вирішила йти далі. 

4. Вода в озері була чистою та прозорою, наче небесний кришталь. 

5. Він був першим, хто спромігся подолати шлях поневірянь і болю після страшної трагедії. 

6. Марічка стала дорослішою і сміливішою після нашої останньої зустрічі. 

7. Катрусина тітка була пекарем. 

8. Дмитрик з малою сестричкою бажали лишитися біля хворої неньки. 

9. Вона понад усе любила співати народні пісні та розповідати казки дітям.

3.  Прочитайте словосполучення. Складіть речення, використовуючи подані слвосполучення як присудки. Який це вид присудка? (усно)
 
1) Почали вивчати;
2) Маю намір спробувати;
3) Хочу відвідати;
4) Змушений залишитися;
5) Вирішив зупинитися;
6) Зобов’язані вміти;
7) Прагнемо пам’ятати;
8) Стали читати.

4. Прості присудки замінити складеними іменними.

  Леонід Глібов учителював у Ніжині. Його товариш, який викладав у Чернігові, розповів йому про пристава, котрий ненавидить письменника...за байки. Прочитавши їх, пристав стає Вовком, Левом, Щукою чи Свинею. Ось що робить з ним сумління. Сам собі пристав здається персонажем байки.

Додому: 

1. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть граматичні основи. Над кожним підметом скорочено надпишіть частину мови, якою він виражений. Доведіть, що останнє речення не має підмета. Поясніть складні випадки орфографії (усно).

1. Хай в маленьких очах відбивається світ од маленьких ромашок до стартів в(е,и)ликих (В. Симоненко). 

2. Правічну думу думають ліси, вгрузають в мох столітні дідугани (Л. Костенко).

 3. Три зорі грають в грі семибарвистій (А Гарасевич). 

4. «Будь ласка» не кланяється, «спасибі» спини (не)гне (Нар. творчість). 

5. Всяк розумний (по)своєму (Нар. творчість). 

6. А Шлях Чумацький теплою ст(е,и)жиною вертається в історію назад (О. Пухонська). 

7. О, скільки спогадів дарує цей клаптик рідної землі! (О. Підсуха). 

8. (Не)розчаруй мене, любове, (не)зрадь мене, (не)обмини (М. Боровко).

2. Випишіть граматичні основи. Поясніть, як узгоджуються підмет і присудок.

Пасіка.

На пасіці гули у вуликах бджоли густим глухим гуком, неначе вони були закопані десь під землею. У вічках подекуди ліниво лазило кілька бджіл. Дві-три бджоли сновигали ліниво понад хрестом, та й ті незабаром ніби падали у вічка. У пасіці пахло медом, пахло молодою травою та польовими квітами. Серед пасіки десь взялася кавуняча огудина, сплелася з бадилиною, березкою та з широким листом огірків і побігла до одного вулика довгою зеленою стежкою. Між вуликами зеленіла трава, синіли сині дзвоники, показуючи свої ясні осе-редочки... Косе проміння промкнулося під яблунями та важкими дубами й ніби запалило зелену траву, вулики, зелене листя на грушах... (За І. Нечуєм-Левицьким).

Поняття про просте речення. Види простих речень

Розгляньте таблицю. Запишіть її основні поняття.

Вид односкладного речення	Спосіб вираження головного члена	Приклад
З головним членом - присудком
Означено – особові (дію виконує певна особа, яку можна встановити)	·  дієслово у формі 1-ї чи 2-ї особи теперішнього або майбутнього часу; ·  дієслово наказового способу.	Йду поміж люди.  (М. Коцюбинський) Не милуй мене шовково. (П. Тичина)
Неозначено - особові (дію виконує невизначена особа)	дієслово у формі 3-ї особи множини; дієслово минулого часу у формі множини.	Вже і пороги ось-ось одягнуть в крицю та граніт. (Є. Плужник). На другий день тільки про повінь і говорили. (О. Довженко).
Узагальнено- особові (дія сприймається узагальнено як властива будь-якій особі)	-                  дієслово у формі 2-ї особи однини;    дієслово 1-ї або 3-ї особи множини.	Хоч вовком вий! (Нар. тв.). Лежачою не б'ють (Нар. тв.).
Безособові (дія або стан, що мисляться незалежно від активного діяча)	- безособове дієслово; - безособові форми на -но, -то;  - особове дієслово в значенні безособового; - прислівник (часто сполучається з дієсловом-зв'язкою); - інфінітив; - заперечне слово нема (немає). -	Надворі світає. Багато слів написано пером. (Л. Костенко). З поля тягне холодом (А. Головко). На серці у Насті було тихо, весело (М. Коцюбинський). Доволі мовчати!  (О. Олесь).  Нема на світі Заходу і Сходу (О. Пахльовська).
З головним членом - підметом
Називні (ствердження існування предмета чи явища)	іменник у формі називного відмінка	Сухе надвечір'я (3 газети). Океан чистоти й сяйва (О. Гончар).

Завдання додому:

1. Виконайте тест "Прості односкладні речення" у форматі ЗНО: http://ridnamova.kiev.ua/html_test/6.5-test.html. Перевірте себе. Знайдіть помилки та з'ясуйте правильні відповіді.
2. Потренуватись у визначенні односкладних речень ви можете тут: https://subject.com.ua/ukrmova/zno/280.html 
А також виконайте на оцінку завдання 1 - перші 10 прикладів.

Синтаксис. Поняття про словосполучення

Шановні студенти! Завдання для домашнього доопрацювання:

1. Законспектуйте у зошит або роздрукуйте для власного користування типові помилки при керуванні.

2. Здійсніть переклад з російської мови згідно з таблицею 11 пункту (у зошиті): инспектор по делам несовершеннолетних, списать по негодности, по злобе, мероприятия по улучшению, в рассрочку, в течение выборов, в знак уважения, в состоянии исполнить, в порядке вещей, при громких аплодисментах, при наличии, битва при Желтых Водах, звонить ему по телефону.

Типові помилки при створенні конструкцій з керуванням:

1.                  Неправильний прийменник, не та форма іменника при дієслові: Про це курсант має пильнувати (замість: пильнувати цього).

 Єдине, про що шкодував старий, що вік його йде до неминучого завершення

(замість: шкодувати за чим).

Завдяки доброї підготовки (потрібно: завдяки добрій підготовці) наших правоохоронців процент правопорушень постійно зменшується.

2.                  Калькування форми керованого сллова з російської мови

благодарить(кого?) – дякувати (кому?) викладачеві (викладачу);

причинять (что?) - завдавати (чого?) удару;

подражать (кому?) - наслідувати (кого?) героя.

3.                  Слід запам'ятати, що в українській мові однокореневі слова часто керують різними відмінками, наприклад:

завідуючий (чим?) кафедрою - завідувач (чого?) кафедри;

але наповнений, переповнений, виповнений (чим?) злістю;

торкатися (чого?) і доторкатися (до чого?) до нього;

4.                  Неоднакових відмінків вимагають після себе деякі синоніми: характерний

(для кого?) для студентів - притаманний (кому?) злодієві – властивий (кому?)

злочинцеві; опановувати (що?) предмет -оволодівати (чим?) знаннями.

5.                  Трапляються помилки у виборі керованої форми при однорідних членах речення. Наприклад: 

Він любив і пишався своєю посадою. Треба: Він любив роботу і пишався своєю посадою.

6.                  Для частини слів української мови характерним є варіантне керування. Воно виявляється в тому, що при одному стрижневому слові вживаються дві або більше різних керованих форм водному і тому ж значенні. Наприклад:

повний (чого? чим?),

дорогий (кому? для кого?),

сповнений (чого? і чим?),

вибачати кому (Д.в.) за що? (Зн.в.).

7.                  Указуючи час за роком, узгоджувати іменник із числівником, займенником чи прикметником не в М. відмінку з прийменником у(в), а в Р. відмінку без прийменника, наприклад: не у 2019 році, а 2019 року.

8.                  Одиниці виміру мають паралельну форму в Р. відмінку множини: децибеліві децибел, ватіві ват, але лише бітів, гаусів, джоулів, ергів, мілібарів, байтів.

9.                   Іменники з дієсловами відмовлятися, ухилятися слід уживати в Р. відмінку з приймеником, наприклад: ухилятись від навчання, а не ухилятися навчання.

10.              Дієслово повідомляти потребує після себе додатка і в давальному, і в знахідному відмінку. Коли повідомляти (повідомити) дорівнює слову казати (сказати), вживаємо вам (нам, тобі, мені). "Брат повідомив мені, що завтра їде до столиці". А коли після повідомити стоїть прийменник про, використовуємо вас (нас, тебе, мене). "Нас повідомили про те, що іспитову сесію перенесено на два тижні".

11.              Прийменникові конструкції в українській та російській мовах не завжди співпадають. Тому слід шукати при перекладі зіставний варіант, керуючись загальними правилами перекладу прийменників, наведеними у таблиці:

Російський прийменник	Український прийменник
По:	По: а) у складних прислівниках, з іменниками, прикметниками, займенниками, числівниками: по-нашому, по троє, по можливості, по суті, по-домашньому; б) з іменниками у місцевому відм. зі значенням мети, місця чи напрямку, певних стосунків, взаємин, зі значенням розподільності: послали по мене, жінкам подарували по букету, товариш по парті, трансляція по телебаченню. За, з, із, до, для, від, під, у, через, щодо: по местам – на місця, по приказу – за наказом тощо.
В	На, до, з, за, про, при, о: в деревню – до села, в рассрочку – на виплату.
При	Біля, коло, край, поруч: При позначенні близькості до конкретного місця: при выходе-біля виходу. За, під час: При позначенні епохи, часу, періоду: при царствовании – під час царювання. При: На передавання значення приналежності: при університеті працює На вказівку певних обставин або супровідних умов: роздивитися при світлі сірника.

Каламбури пишемо? Допомагаю.

Шановні студенти! Ви маєте завдання написати каламбур із поданих слів. Я знайшла цікаву сторінку вчителя Ірини Денисюк. Поцікавтеся: https://irynadenysjuk.blogspot.com/2013/10/blog-post.html

Готуємось до ЗНО!

Шановні студенти 2АПО! Проаналізуйте свої помилки після виконання модуля! У вас є 2 тижні, щоб надолужити свої знання для ЗНО. Звертаю вашу увагу, що на блозі збоку з'явилось посилання на сторінку підготовки для ЗНО. Усі завдання поза темами занять шукайте там.

Готуємось до контроля модуля!!!

Варіант 1

Втомлений боротьбою зі скелями Дніпро розправляв та гладив тут свої збиті у водо скрутні води й розстилав їх широкою рівною блакитною пеленою.

Варіант 2

Сонце досхочу накупавшись у хмарах струсонуло на сніги вінець проміння кинуло на небосхил бузкові барви і легко впаялось у промерзлий край землі.

Завдання:

1.     Списати, розставити розділові знаки, підкреслити звороти, визначити основні у них слова – дієприкметники чи дієприслівники.

2.     Виписати перехідні дієслова разом з іменниками.

3.     Виписати усі наявні в реченні дієслова та знайти до кожного видову пару.

4.     Утворити форми теперішнього та майбутнього часу від підкреслених дієслів.

5.     Зробити повний морфологічний розбір підкресленого дієслова.